Статті, інтерв'ю, рецензії

Андрій Лелюх: «Ми здивуємо вашу уяву!»

«Ми здивуємо вашу уяву, активуємо натхнення, повертаємо віру в мистецтво» - таке привабливі заклики якось насторожують, але глядачі, які бачили хоча б одну виставу Київського театру – студії "Papasony", в якому поєднався драматичний та пластичний театр в тіньовому форматі, стверджують, що кожне слово тут промовляє істину. Цьогорічні гастролі на Рівненщині стали яскравим підтвердженням цих слів. Де б не грали тіньову історичну драму «Роксолана», в оглядному залі, чи в амфітеатрі під зорями, завжди бракувало глядацьких місць. А на вересень театр готує тіньову драму – феєрію «Мавка» за мотивами п'єси Лесі Українки «Лісова пісня». Репертуар театру дуже цікавий - це найрізноманітніші за жанром експериментальні вистави. Судіть самі: тут виможете побачити сучасну притчу «Небесна геометрія», чи роздуми про життя «Шепіт підсвідомості, Сни…», ляльково-тіньову виставу для дітей та дорослих «Шалені равлики», легенду – фантазію середньовіччя «Жанна Д'Арк», вистав багато і варто подивитися усі. Як і варто розповісти про Андрія Лелюха – художнього керівника театру, який справді повертає віру в мистецтво, і, який так говорить про свій театр: "Мені подобається, що у нашому театрі тіней за 50 хвилин можна розказати про дуже багато важливих речей. Але розповідь – це не самоціль. Історія, яка розповідається за допомогою театру тіней, сприймається не як вистава, ми створюємо об'єм. Наші вистави направлені на самовдосконалення і акторів, і глядачів.


Ми хочемо, щоб після наших вистав люди замислювалися над цінністю життя, над добром і злом, над тим, що таке всесвіт." Андрій Лелюх дуже скоро зрозумів, що його всесвіт тримається на театрі ,тому пішов на навчання в Університет культури і мистецтв, де отримав великий досвід акторської майстерності (хоча факультет був експериментальної режисури): грав у виставах своїх однокурсників, старших і молодших товаришів. Акторства не покидає і досі, грає в багатьох київських театрах, серед яких «Золоті ворота», «Колесо», «Дикий театр» . Але завжди тяжів до режисури і в цьому величезний вплив чудового педагога, професора, заслуженого артиста Дмитра Семеновича Чайковського. За словами Андрія Лелюха:» Дмитро Семенович був ерудитом у повному сенсі цього слова. Знав досконально кілька мов, у тому числі й латину. У нього був колосальний театральний досвід. Він є маяком у моєму житті, дуже багато чому мене навчив.» Андрію справді щастило на педагогів, серед них і Валерій Пацунов – художній керівник театру «Золоті Ворота» і він запропонував Андрію взяти для постановки п'єсу Марка Розовського «Чорний квадрат». П'єса не проста, оригінальна, дія відбувається 40 хвилин у повній темряві: тільки голос актора, і глядач малює картини в повній темряві. Це був справжній перший великий успіх молодого режисера.


А інший педагог Володимир Іванович Федоров ставив у театрі «Браво» виставу за п'єсою Ольги Мухіної «Таня, Таня!» так з завершенням університету Андрій Лелюх дебютував як актор цій виставі і п'ять років свого життя віддав цьому театрові, де переграв весь репертуар. Там поставив як режисер свою першу п'єсу С. Таско «Павучок» і ще раз остаточно переконався, що режисура – дійсно його покликання. Він ставить вистави у різних театрах, працює в Університеті «Україна». Стверджує, що як режисер-практик дуже щасливий, що знайшов себе як режисер-актор в Університеті «Україна». В університеті він створив театр-студію «Данко», в яку набирає студентів з першого курсу. Диву даєшся, як він встигає все це робити. Ось готує прем'єру в своєму театрі, грає вистави, знімається в кіно, і обов'язково приїде в Одесу на театральний фестиваль «Молоко» і буде членом журі. Його погляд на фестивальні вистави дуже важливий, адже його театральний досвід вміщає в собі не одну талановиту особистість.